Бажаємо Вам подальших успіхів і здобутків! Сподіваємося, що конкурс розкрив перед Вами нові обрії, можливості щодо пізнання себе та світу!
     Дякуємо за Вашу фахову майстерність, за відповідальне ставлення до виховання і навчання учнів, за активну громадянську позицію.
     Бажаємо,  щоб Ваша учительська праця приносила лише відчуття задоволення від реалізації поставлених цілей, а любов та повага учнів надихали на створення нових ідей.

     Оксана Петренко:

      «Я знаю: учителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, учитель – це не тільки Божий дар, а й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям. Знаю це напевно, бо виросла в сім’ї, в якій мама все життя пропрацювала учителем початкових класів. Я не просто продовжила сімейну традицію, а серцем відчула, що моє покликання – учити дітей по-праведному жити, любити свою землю, плекати в душі добро й людяність. Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що і я буду чимось корисна для України. Часто почуваюся щасливою. Коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли я бачу, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитя з радістю поспішає вранці до школи, - я щаслива. Увесь час пам’ятаю, що повинна бути для учнів зразком у всьому. Звичайно, це нелегко. Та завжди допомагає приклад моєї матері-педагога і моя власна сім’я – чоловік та синочок. Постійно відчуваю підтримку й взаєморозуміння свого батька. Він хоч і не педагог, але розуміє мої вчительські проблеми. А це так важливо!»